Bokmålsordboka
smigre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smigre | smigrer | smigra | har smigra | smigr!smigre! |
| smigret | har smigret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smigra + іменник | smigra + іменник | den/det smigra + іменник | smigra + іменник | smigrende |
| smigret + іменник | smigret + іменник | den/det smigrede + іменник | smigrede + іменник | |
| den/det smigrete + іменник | smigrete + іменник | |||
Походження
og nynorsk smeikje; beslektet med smiskeЗначення та вживання
- rose overdrevent (for å innynde seg)
Приклад
- si noe bare for å smigre en
Приклад
- føle seg smigret;
- smigre ens forfengelighet
- som adjektiv i presens partisipp:
Приклад
- en lite smigrende uttalelse – lite ærefull