Bokmålsordboka
behage
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å behage | behager | behaga | har behaga | behag! |
| behaget | har behaget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| behaga + іменник | behaga + іменник | den/det behaga + іменник | behaga + іменник | behagende |
| behaget + іменник | behaget + іменник | den/det behagede + іменник | behagede + іменник | |
| den/det behagete + іменник | behagete + іменник | |||
Вимова
behaˊgeПоходження
av lavtysk behagen; jamfør norrønt haga ‘være passende’Значення та вживання
- vekke velvilje eller velvære hos noen
Приклад
- gjøre alt for å behage noen;
- gode filmer skal behage
Фіксовані вирази
- hva behager?brukt for å uttrykke forbløffelse