Bokmålsordboka
smiske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smiske | smisker | smiska | har smiska | smisk! |
| smisket | har smisket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smiska + іменник | smiska + іменник | den/det smiska + іменник | smiska + іменник | smiskende |
| smisket + іменник | smisket + іменник | den/det smiskede + іменник | smiskede + іменник | |
| den/det smiskete + іменник | smiskete + іменник | |||
Походження
beslektet med smigreЗначення та вживання
- prøve å innsmigre seg, gjøre seg lekker
Приклад
- smiske for alle en snakker med
- som adjektiv i presens partisipp:
Приклад
- være blid og smiskende