Bokmålsordboka
røkte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å røkte | røkter | røkta | har røkta | røkt! |
| røktet | har røktet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| røkta + іменник | røkta + іменник | den/det røkta + іменник | røkta + іменник | røktende |
| røktet + іменник | røktet + іменник | den/det røktede + іменник | røktede + іменник | |
| den/det røktete + іменник | røktete + іменник | |||