Bokmålsordboka
rigge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rigge | rigger | rigga | har rigga | rigg! |
| rigget | har rigget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rigga + іменник | rigga + іменник | den/det rigga + іменник | rigga + іменник | riggende |
| rigget + іменник | rigget + іменник | den/det riggede + іменник | riggede + іменник | |
| den/det riggete + іменник | riggete + іменник | |||
Значення та вживання
Фіксовані вирази
- rigge nedta ned
- rigge ned mastene;
- de rigget ned utstyret
- rigge oppsette opp;
stelle i stand- rigge opp utstyr
- rigge tilgjøre klar
- rigge til et langbord