Bokmålsordboka
stase
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stase | staser | stasa | har stasa | stas! |
| staset | har staset | |||
| staste | har stast |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stasa + іменник | stasa + іменник | den/det stasa + іменник | stasa + іменник | stasende |
| staset + іменник | staset + іменник | den/det stasede + іменник | stasede + іменник | |
| den/det stasete + іменник | stasete + іменник | |||
| stast + іменник | stast + іменник | den/det staste + іменник | staste + іменник | |
Значення та вживання
Приклад
- stase (seg) opp, til, ut