Bokmålsordboka
bløffe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bløffe | bløffer | bløffa | har bløffa | bløff! |
| bløffet | har bløffet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bløffa + іменник | bløffa + іменник | den/det bløffa + іменник | bløffa + іменник | bløffende |
| bløffet + іменник | bløffet + іменник | den/det bløffede + іменник | bløffede + іменник | |
| den/det bløffete + іменник | bløffete + іменник | |||
Походження
av engelsk bluff (verb)Значення та вживання
villede noen bevisst ved å framstille noe annerledes enn det i virkeligheten er
Приклад
- bløffe om sin identitet;
- bløffe seg til seier