Bokmålsordboka
markere
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å markere | markerer | markerte | har markert | marker! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
markert + іменник | markert + іменник | den/det markerte + іменник | markerte + іменник | markerende |
Вимова
markeˊreПоходження
gjennom fransk, fra germansk; beslektet med merke (1Значення та вживання
Приклад
- markere skiløypa med røde bånd;
- vi må markere jubileet med en fest;
- hunden markerte at den var på sporet
- i ballspill: følge og dekke opp en annen spiller
Приклад
- hun markerte motspilleren under alle innkast
Приклад
- de markerte sin protest ved å forlate møtet;
- skiltet markerer full stopp;
- møtet mellom de to statssjefene markerer en ny utvikling
Фіксовані вирази
- markere segvise seg, gjøre seg gjeldende, stå fram (offentlig), utmerke seg
- han skal alltid markere seg på møtene;
- hun har markert seg som en innbitt motstander av fri abort