Bokmålsordboka
signalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å signalisere | signaliserer | signaliserte | har signalisert | signaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| signalisert + іменник | signalisert + іменник | den/det signaliserte + іменник | signaliserte + іменник | signaliserende |
Значення та вживання
gi tegn om;
sende eller gi signaler om
Приклад
- spilleren strekker hånden i været og signaliserer at hun har skåret;
- presidenten signaliserte et snarlig angrep