Bokmålsordboka
poengtere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å poengtere | poengterer | poengterte | har poengtert | poengter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| poengtert + іменник | poengtert + іменник | den/det poengterte + іменник | poengterte + іменник | poengterende |
Значення та вживання
legge vekt på, streke under;
gjøre tydelig
Приклад
- poengtere betydningen av noe
- brukt som adjektiv:
- foredraget var klart og poengtert