Bokmålsordboka
kurtisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kurtisere | kurtiserer | kurtiserte | har kurtisert | kurtiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kurtisert + іменник | kurtisert + іменник | den/det kurtiserte + іменник | kurtiserte + іменник | kurtiserende |
Походження
fra fransk , av cour ‘hoff’; jamfør kur (2Значення та вживання
- vise romatisk eller seksuell oppmerksomhet til en annen person;
Приклад
- kurtisere damene;
- han er vant til å bli kurtisert
- være innsmigrende;
Приклад
- landet kurtiserer sin mektige nabo