Bokmålsordboka
flørte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å flørte | flørter | flørta | har flørta | flørt! |
| flørtet | har flørtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| flørta + іменник | flørta + іменник | den/det flørta + іменник | flørta + іменник | flørtende |
| flørtet + іменник | flørtet + іменник | den/det flørtede + іменник | flørtede + іменник | |
| den/det flørtete + іменник | flørtete + іменник | |||
Походження
av engelsk flirtЗначення та вживання
Приклад
- flørte med velgerne