Bokmålsordboka
kakke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kakke | kakker | kakka | har kakka | kakk! |
| kakket | har kakket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kakka + іменник | kakka + іменник | den/det kakka + іменник | kakka + іменник | kakkende |
| kakket + іменник | kakket + іменник | den/det kakkede + іменник | kakkede + іменник | |
| den/det kakkete + іменник | kakkete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
- banke eller slå (slik at det høres);
Приклад
- hun kakket på døra;
- kakke noen i hodet med noe hardt;
- kakke hull på isen;
- kakke hull på et egg;
- kakke til noen
- få til å drysse;
Приклад
- kakke sund