Bokmålsordboka
smuldre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å smuldre | smuldrer | smuldra | har smuldra | smuldr!smuldre! |
| smuldret | har smuldret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| smuldra + іменник | smuldra + іменник | den/det smuldra + іменник | smuldra + іменник | smuldrende |
| smuldret + іменник | smuldret + іменник | den/det smuldrede + іменник | smuldrede + іменник | |
| den/det smuldrete + іменник | smuldrete + іменник | |||
Походження
beslektet med smule (1Значення та вживання
- løse seg opp i smådeler
Приклад
- asfalten smuldrer
- brukt som adjektiv:
- smuldrende asfalt;
- en smuldrete masse
Приклад
- smuldre jordklumper
- i overført betydning: miste betydning;forsvinne
Приклад
- makten begynner å smuldre;
- resepekten smuldret
Фіксовані вирази
- smuldre bortbli borte;
forsvinne- håpet har smuldret bort
- smuldre opp
- bli borte
- gode intensjoner kan smuldre opp
- løse seg opp i småbiter
- betongen smuldret opp