Bokmålsordboka
gruslegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gruslegge | gruslegger | grusla | har gruslagt | gruslegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| gruslagt + іменник | gruslagt + іменник | den/det gruslagte + іменник | gruslagte + іменник | grusleggende |