Bokmålsordboka
gruse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å gruse | gruser | grusa | har grusa | grus! |
| gruset | har gruset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| grusa + іменник | grusa + іменник | den/det grusa + іменник | grusa + іменник | grusende |
| gruset + іменник | gruset + іменник | den/det grusede + іменник | grusede + іменник | |
| den/det grusete + іменник | grusete + іменник | |||
Значення та вживання
- legge grus på
Приклад
- gruse veien
- vinne overlegent over;
Приклад
- hun gruser konkurrentene