Bokmålsordboka
anklage 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å anklage | anklager | anklaga | har anklaga | anklag! |
| anklagde | har anklagd | |||
| anklaget | har anklaget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| anklaga + іменник | anklaga + іменник | den/det anklaga + іменник | anklaga + іменник | anklagende |
| anklagd + іменник | anklagd + іменник | den/det anklagde + іменник | anklagde + іменник | |
| anklaget + іменник | anklaget + іменник | den/det anklagede + іменник | anklagede + іменник | |
| den/det anklagete + іменник | anklagete + іменник | |||