Bokmålsordboka
foreskrive
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å foreskrive | foreskriver | foreskreivforeskrev | har foreskrevet | foreskriv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| foreskreven + іменникforeskrevet + іменник | foreskrevet + іменник | den/det foreskrevne + іменник | foreskrevne + іменник | foreskrivende |
Походження
fra tysk; av fore-Значення та вживання
Приклад
- legen foreskrev en medisin
Приклад
- slik loven foreskriver
- brukt som adjektiv
- etter foreskrevne regler;
- på foreskreven måte