Bokmålsordboka
reglementere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å reglementere | reglementerer | reglementerte | har reglementert | reglementer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| reglementert + іменник | reglementert + іменник | den/det reglementerte + іменник | reglementerte + іменник | reglementerende |
Вимова
utt -ment-Значення та вживання
som adjektiv i perfektum partisipp:
Фіксовані вирази
- reglementert antrekketter reglementet (i militæret, i helsevesenet), uniform