Bokmålsordboka
forarge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å forarge | forarger | forarga | har forarga | forarg! |
| forarget | har forarget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| forarga + іменник | forarga + іменник | den/det forarga + іменник | forarga + іменник | forargende |
| forarget + іменник | forarget + іменник | den/det forargede + іменник | forargede + іменник | |
| den/det forargete + іменник | forargete + іменник | |||
Походження
av lavtysk arg ‘vond’Значення та вживання
- vekke irritasjon og sinne;
Приклад
- forarge seg over noe
- vekke anstøt;
Приклад
- forarge naboene;
- programmet forarget mange