Bokmålsordboka
krenke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krenke | krenker | krenka | har krenka | krenk! |
| krenket | har krenket | |||
| krenkte | har krenkt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krenka + іменник | krenka + іменник | den/det krenka + іменник | krenka + іменник | krenkende |
| krenket + іменник | krenket + іменник | den/det krenkede + іменник | krenkede + іменник | |
| den/det krenkete + іменник | krenkete + іменник | |||
| krenkt + іменник | krenkt + іменник | den/det krenkte + іменник | krenkte + іменник | |
Походження
norrønt krenkja; av lavtysk krenken, av krank ‘syk’Значення та вживання
Приклад
- krenke noen;
- føle seg krenket
- brukt som adjektiv
- krenkende ytringer;
- krenkende oppførsel
- ikke respektere;
Приклад
- krenke menneskerettighetene;
- krenke landets grenser;
- bli beskyldt for å ha krenket privatlivets fred