Bokmålsordboka
etse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å etse | etser | etsa | har etsa | ets! |
| etset | har etset | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| etsa + іменник | etsa + іменник | den/det etsa + іменник | etsa + іменник | etsende |
| etset + іменник | etset + іменник | den/det etsede + іменник | etsede + іменник | |
| den/det etsete + іменник | etsete + іменник | |||
Походження
av tysk ätzenЗначення та вживання
- la tære eller oppløse
Приклад
- etse bort kobberet med syre
Приклад
- væsken etset bort belegget;
- syren etset seg ned i platen
- brukt som adjektiv
- etsende væske
Приклад
- etse navnet sitt inn i en kopperplate
- i overført betydning: gjøre sterkt inntrykk eller feste seg permanent
Приклад
- ordene etset seg inn i henne;
- episoden etset seg fast