Nynorskordboka
vrøvle
vrøvla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vrøvlaå vrøvle | vrøvlar | vrøvla | har vrøvla | vrøvl!vrøvla!vrøvle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| vrøvla + іменник | vrøvla + іменник | den/det vrøvla + іменник | vrøvla + іменник | vrøvlande |
Походження
dansk eigenleg ‘flette, sno’Значення та вживання
fare med vrøvl, tullprat;
Приклад
- du berre står og vrøvlar;
- det er ikkje noko å vrøvle om