Nynorskordboka
verne
verna
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å vernaå verne | vernar | verna | har verna | vern!verna!verne! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| verna + іменник | verna + іменник | den/det verna + іменник | verna + іменник | vernande |
Походження
norrønt verna; jamfør vernЗначення та вживання
Приклад
- verne fedrelandet;
- eg vernar om familien;
- dei verna seg mot tap
- brukt som adjektiv:
- halde si vernande hand over noko