Nynorskordboka
brumme
brumma
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brummaå brumme | brummar | brumma | har brumma | brum!brumma!brumme! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brumma + іменник | brumma + іменник | den/det brumma + іменник | brumma + іменник | brummande |
Походження
av lågtysk brummen, lydordЗначення та вживання
- gje frå seg ein djup, summande lyd;
Приклад
- bjørnen brummar og brumlar;
- motoren brumma
- gje uttrykk for misnøye
Приклад
- han brumma strengt