Nynorskordboka
brumle
brumla
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brumlaå brumle | brumlar | brumla | har brumla | bruml!brumla!brumle! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brumla + іменник | brumla + іменник | den/det brumla + іменник | brumla + іменник | brumlande |
Походження
av tysk brummeln, lydordЗначення та вживання
- gje frå seg ein djup, surrande eller burande lyd
Приклад
- humla brumla
Приклад
- han brumlar og kjeftar