Nynorskordboka
uvillig, uviljug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| uviljug | uviljug | uviljuge | uviljuge |
| uvillig | uvillig | uvillige | uvillige |
Значення та вживання
Приклад
- vere uviljug til å ta vervet;
- han gjorde det uviljug – motvillig, utan å ha lyst