Nynorskordboka
motvillig, motviljug
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| motviljug | motviljug | motviljuge | motviljuge |
| motvillig | motvillig | motvillige | motvillige |
Походження
dels frå lågtysk motwillich ‘einvis’, dels etter tysk widerwillig ‘motvillig’Значення та вживання
Приклад
- dei gjekk motvillig med på planen