Nynorskordboka
uttale 2
uttala
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å uttalaå uttale | uttalaruttaler | uttalte | har uttalt | uttal! |
| uttalar | uttala | har uttala | uttal!uttala!uttale! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| uttalt + іменник | uttalt + іменник | den/det uttalte + іменник | uttalte + іменник | uttalande |
| uttala + іменник | uttala + іменник | den/det uttala + іменник | uttala + іменник | |
Значення та вживання
- seie språklyd(ar), artikulere
Приклад
- uttale lyden, ordet, språket korrekt;
- «genre» blir uttalt «sjanger»
- refleksivt: seie meininga si
Приклад
- uttale seg om aktuelle spørsmål