Nynorskordboka
utfall
іменник середній
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| eit utfall | utfallet | utfall | utfalla |
Походження
tyding 3 frå tyskЗначення та вживання
- rask rørsle ut frå ein sjølv mot noko
Приклад
- fektaren gjorde små utfall
- åtak;skarp kritikk
Приклад
- kome med (harde) utfall mot planen, mot dei styrande
- straum eller vind frå land, ut fjorden, særleg på fjære sjø;òg: fjære sjø