Nynorskordboka
unnskylde
unnskylda
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å unnskyldaå unnskylde | unnskyldar | unnskylda | har unnskylda | unnskyld!unnskylda!unnskylde! |
| unnskylder | unnskylde | har unnskyldt | unnskyld! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| unnskylda + іменник | unnskylda + іменник | den/det unnskylda + іменник | unnskylda + іменник | unnskyldande |
| unnskyld + іменник | unnskyldt + іменник | den/det unnskylde + іменник | unnskylde + іменник | |
Походження
etter lågtysk entschulden ‘frita for skuld’Значення та вживання
Приклад
- unnskylde framferda si;
- ho unnskylde seg med at ho vart borthefta
- gje gode grunnar (for noko negativt);
Приклад
- urettferdige styresmakter unnskylder ikkje valdelege opprør