Nynorskordboka
rettferdiggjere
rettferdiggjera
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å rettferdiggjeraå rettferdiggjere | rettferdiggjer | rettferdiggjorde | har rettferdiggjort | rettferdiggjer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| rettferdiggjord + іменник | rettferdiggjort + іменник | den/det rettferdiggjorde + іменник | rettferdiggjorde + іменник | rettferdiggjerande |
Значення та вживання
- frita for skuld;prove at ein er uskuldig
Приклад
- rettferdiggjere seg
- føre fram gode grunnar for;forsvare, orsake
Приклад
- rettferdiggjere ein handlemåte
- i religiøst mål: gje syndeforlating og del i evig liv
Приклад
- bli rettferdiggjord ved tru