Nynorskordboka
brennemerkje, brennemerke 2
brennemerkja, brennemerka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å brennemerkaå brennemerke | brennemerker | brennemerkte | har brennemerkt | brennemerk! |
| å brennemerkje | brennemerkjer |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| brennemerkt + іменник | brennemerkt + іменник | den/det brennemerkte + іменник | brennemerkte + іменник | brennemerkande |
| brennemerkjande | ||||
Походження
jamfør merkjeЗначення та вживання
- setje brennemerke (1 på;
Приклад
- brennemerkje husdyr;
- før vart brotsmenn brennemerkte i panna
Приклад
- bli brennemerkt for alltid;
- ei nemning som brennemerkte ein heil kultur