Nynorskordboka
tolke
tolka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tolkaå tolke | tolkar | tolka | har tolka | tolk!tolka!tolke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tolka + іменник | tolka + іменник | den/det tolka + іменник | tolka + іменник | tolkande |
Походження
norrønt tulka; lågtysk tolkenЗначення та вживання
- omsetje munnleg
Приклад
- tolke til samisk
- forklare, greie ut, gjere forståeleg meininga, innhaldet av
Приклад
- mistolke;
- tolke dikt
- oppfatte
- talen vart tolka som støtte til framlegget
- målbere, gje uttrykk for;
framføre (2- tolke kjenslene sine;
- ho tolka Grieg vakkert;
- tolke ei teaterrolle