Nynorskordboka
tirre
tirra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tirraå tirre | tirrar | tirra | har tirra | tirr!tirra!tirre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tirra + іменник | tirra + іменник | den/det tirra + іменник | tirra + іменник | tirrande |
Походження
kanskje frå lågtysk; samanheng med tergeЗначення та вживання
erte, terge, hisse opp
Приклад
- ikkje tirr han;
- tirre hunden