Nynorskordboka
terge
terga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tergaå terge | tergar | terga | har terga | terg!terga!terge! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| terga + іменник | terga + іменник | den/det terga + іменник | terga + іменник | tergande |
Походження
frå lågtysk ‘rive i, tirre’; samanheng med tirreЗначення та вживання
- drive gjøn med;
Приклад
- terge naboen med høge lydar
- eggje opp;
Приклад
- terge ein hane