Nynorskordboka
tiltale 2
tiltala
дієслово
розділений інфінітив: -a
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å tiltalaå tiltale | tiltalartiltaler | tiltalte | har tiltalt | tiltal! |
| tiltalar | tiltala | har tiltala | tiltal!tiltala!tiltale! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| tiltalt + іменник | tiltalt + іменник | den/det tiltalte + іменник | tiltalte + іменник | tiltalande |
| tiltala + іменник | tiltala + іменник | den/det tiltala + іменник | tiltala + іменник | |
Походження
av tale (2Значення та вживання
- vende seg til, rette ord til
Приклад
- dei tiltalte kvarandre med etternamn
- i jus: setje under tiltale;
Приклад
- vere, bli tiltalt for drap
- i perfektum partisipp brukt som substantiv:
- vitne til fordel for (den) tiltalte – den klaga
- verke lokkande
Приклад
- kjenne seg tiltalt av noko(n)