Nynorskordboka
synkopere
synkopera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å synkoperaå synkopere | synkoperer | synkoperte | har synkopert | synkoper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| synkopert + іменник | synkopert + іменник | den/det synkoperte + іменник | synkoperte + іменник | synkoperande |
Значення та вживання
dra saman, lage synkope;
i perfektum partisipp:
Приклад
- synkoperte jassrytmar;
- ein synkopert vokal