Nynorskordboka
svive 2
sviva
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svivaå svive | sviv | sveiv | har svive | sviv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sviven + іменник | svive + іменник | den/det svivne + іменник | svivne + іменник | svivande |
Походження
norrønt svífaЗначення та вживання
- gå rundt, snu seg i ein ring;dreie seg
Приклад
- hjulet byrja å svive;
- jorda sviv om sola;
- det sviv og går – det ruslar og går
- i overført tyding: handle om
- ordskiftet sveiv om kvinnesaka
- gli til sida
- halde seg oppe i lufta utan å falle;
Фіксовані вирази
- svive avkome på avvegar
- svive segdanse