Nynorskordboka
svirre
svirra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svirraå svirre | svirrar | svirra | har svirra | svirr!svirra!svirre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svirra + іменник | svirra + іменник | den/det svirra + іменник | svirra + іменник | svirrande |
Походження
frå tysk; samanheng med surre (1Значення та вживання
- fare med kvinande eller surrande lyd
Приклад
- pilene svirra gjennom lufta
- fare hit og dit;flagre uroleg;vimse
Приклад
- folk svirra rundt på plassen;
- flaggermusa svirrar gjennom lufta
Приклад
- røyken svirra opp;
- hjulet svirrar rundt
- om utsegner, tankar eller liknande: vere i raskt (og kaotisk) omløp
Приклад
- rykta svirrar;
- det svirra med rykte på bygda;
- spørsmåla svirrar i hovudet