Nynorskordboka
svirre
svirra
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å svirraå svirre | svirrar | svirra | har svirra | svirr!svirra!svirre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| svirra + іменник | svirra + іменник | den/det svirra + іменник | svirra + іменник | svirrande |
Походження
frå tysk; samanheng med surre (1Значення та вживання
- fare med kvinande, surrande lyd
Приклад
- pilene svirra gjennom lufta
- flagre uroleg, vimse
- skinnvengja svirra gjennom lufta
- fare opp i små svingar;
Приклад
- røyken svirra opp;
- hjulet svirra rundt
- vere i livleg omløp
Приклад
- rykta svirra (om øyra);
- det svirra med rykte på bygda