Nynorskordboka
surre 1
surra
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å surraå surre | surrar | surra | har surra | surr!surra!surre! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
surra + іменник | surra + іменник | den/det surra + іменник | surra + іменник | surrande |