Nynorskordboka
ståke
ståka
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ståkaå ståke | ståkar | ståka | har ståka | ståk!ståka!ståke! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ståka + іменник | ståka + іменник | den/det ståka + іменник | ståka + іменник | ståkande |
Походження
kanskje av lågtysk stoken ‘stikke, støyte’Значення та вживання
- halde leven;
- ha det travelt;
Приклад
- ha mykje å ståke med