Nynorskordboka
streve
streva
дієслово
розділений інфінітив: -a
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å strevaå streve | strevar | streva | har streva | strev!streva!streve! |
strever | strevde | har strevd | strev! | |
har strevt |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
streva + іменник | streva + іменник | den/det streva + іменник | streva + іменник | strevande |
strevd + іменник | strevd + іменник | den/det strevde + іменник | strevde + іменник | |
strevt + іменник |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- stø (på skrå frå sida)
Приклад
- setje på ei skorde til å streve imot
- arbeide hardt, slite
Приклад
- dei streva og sleit heile livet;
- streve lenge med å få bilen i gang
- gjere seg umak
Фіксовані вирази
- streve etterleggje vinn på å nå