Nynorskordboka
styrte
styrta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å styrtaå styrte | styrtar | styrta | har styrta | styrt!styrta!styrte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| styrta + іменник | styrta + іменник | den/det styrta + іменник | styrta + іменник | styrtande |
Походження
frå lågtyskЗначення та вживання
- falle, rase, strøyme (ned)
Приклад
- flyet styrta i havet;
- styrte ned;
- elva styrta utfor stupet