Nynorskordboka
stange
stanga
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å stangaå stange | stangar | stanga | har stanga | stang!stanga!stange! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| stanga + іменник | stanga + іменник | den/det stanga + іменник | stanga + іменник | stangande |
Походження
norrønt stanga; kanskje av stongЗначення та вживання
- støyte, renne skallen eller horna mot noko
- geitene stanga kvarandre;
- stange hovudet i, mot dørkarmen;
- bli stanga forderva;
- stange horna av seg – rase ut
- båten stanga seg gjennom isen
- i overført tyding:
- bilkøen stanga seg fram;
- stange hovudet mot lover og paragrafar