Nynorskordboka
sprute
spruta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sprutaå sprute | sprutarspruter | sprutte | har sprutt | sprut! |
| sprutar | spruta | har spruta | sprut!spruta!sprute! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sprutt + іменник | sprutt + іменник | den/det sprutte + іменник | sprutte + іменник | sprutande |
| spruta + іменник | spruta + іменник | den/det spruta + іменник | spruta + іменник | |
Походження
samanheng med norrønt sproti ‘ungt skot på tre’; eigenleg ‘skyte fram, spire’Значення та вживання
- setje i
Приклад
- sprute ut i lått