Nynorskordboka
sprette 2
spretta
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å sprettaå sprette | sprett | spratt | har sprotte | sprett! |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
sprotten + іменник | sprotte + іменник | den/det sprotne + іменник | sprotne + іменник | sprettande |
Походження
norrønt spretta; samanheng med spenne (3Значення та вживання
- opne seg, spire, springe ut
Приклад
- lauvet, blomstrane sprett (ut)
- i presens partisipp:
- spirande og sprettande liv
Приклад
- sola sprett