Nynorskordboka
spontan
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| spontan | spontant | spontane | spontane |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| spontanare | spontanast | spontanaste |
Походження
frå latin, av sponte ‘frivillig’Значення та вживання
- som ikkje er planlagd;brå, uoverlagd
Приклад
- ein spontan reaksjon;
- eit spontant utbrot
- om person: impulsiv (2)
Приклад
- ho likte spontane menneske
- som hender av seg sjølv
Приклад
- ein spontan abort