Nynorskordboka
splitte
splitta
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å splittaå splitte | splittar | splitta | har splitta | splitt!splitta!splitte! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| splitta + іменник | splitta + іменник | den/det splitta + іменник | splitta + іменник | splittande |