Nynorskordboka
sondere
sondera
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å sonderaå sondere | sonderer | sonderte | har sondert | sonder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| sondert + іменник | sondert + іменник | den/det sonderte + іменник | sonderte + іменник | sonderande |
Походження
frå fransk eigenleg ‘lodde vassdjupn’Значення та вживання
- granske med sonde
- prøve seg fram;
Приклад
- sondere terrenget;
- sondere stemninga